Лікування хламідіозу

Хламідіоз відноситься до захворювань, що передаються статевим шляхом. Збудник - хламідія (Chlamydia trachomatis). При цьому захворюванні можливе ураження сечівника (уретри), прямої кишки, піхви, шийки матки та очей. Поразка глотки при хламідіозі на відміну від гонореї зустрічається рідко.

Поширеність хламідіозу серед чоловіків та жінок, що живуть статевим життям, становить 5-10%.

У більшості випадків зараження хламідіозом відбувається при статевих контактах. Зараження при оральному сексі можливе, але малоймовірне.

При проходженні через родові шляхи можливе інфікування новонародженого з розвитком у нього кон'юнктивіту та запалення легенів.

Побутове зараження малоймовірне. Це обумовлено тим, що (1) хламідія швидко гине поза організмом людини; (2) для зараження необхідно, щоб в організм потрапила достатня кількість хламідій. Побутовий спосіб зараження не може забезпечити попадання потрібної кількості хламідій.

Ймовірність зараження при незахищеному статевому контакті (вагінальному, анальному) з хворим хламідіозом становить близько 50%.

Інкубаційний період при хламідіозі складає 1-4 тижні.

Симптоми хламідіозу у чоловіків:

• виділення з сечівника (найчастіше прозорі, незначні);
• біль при сечовипусканні (часто незначна).

Симптоми хламідіозу у жінок:

• виділення з піхви;
• біль при сечовипусканні;
• міжменструальні кровотечі; біль внизу живота.

Слід зазначити, що хламідіоз (як у чоловіків, так і у жінок) часто протікає безсимптомно. Саме безсимптомний перебіг хламідіозу обумовлює його пізню діагностику та лікування, істотно збільшуючи ризик ускладнень.

При ураженні очей виникає хламідійний кон'юнктивіт.

У чоловіків найбільш частим ускладненням є запалення придатка яєчка - епідидиміт. У жінок найбільш часте ускладнення хламідіозу - запальні захворювання матки та придатків, що є однією з головних причин жіночого безпліддя.

 Ще одним ускладненням хламідіозу є синдром Рейтера, який проявляється запаленням сечівника (у жінок - каналу шийки матки), очей та суглобів.

Слід зазначити, що ризик ускладнень зростає при повторному зараженні хламідіозом.

За результатами загального аналізу виділень (як у чоловіків, так і у жінок) можна лише запідозрити хламідіоз. При цьому захворюванні кількість лейкоцитів у загальному аналізі виділень може бути підвищеною незначно або взагалі не перевищувати норми. Для виявлення збудника використовують більш точні методи дослідження - ПЛР. Точність ПЛР становить 90-95%.

ІФА та ПІФ дуже широко застосовуються в нашій країні, але характеризуються невисокою точністю (близько 50-70%).

Лікування хламідіозу повинне бути комплексним та індивідуальним.

Основу лікування хламідіозу складають антибіотики.

У ряді випадків призначають лікування, що доповнює антибіотики (імунотерапія, загальнозміцнюючі препарати, масаж передміхурової залози, інстиляції уретри, фізіотерапія та інше).

Якщо Ви вилікуєтеся, а Ваш статевий партнер - ні, Ви легко можете заразитися повторно. Дуже важливо повідомити своїх статевих партнерів про захворювання, навіть якщо їх нічого не турбує, та переконати їх пройти обстеження та лікування. Адже безсимптомний перебіг не знижує ризику ускладнень.

Дзвоніть! Приходьте! Двері нашої клініки завжди відкриті для Вас!

(044) 284-79-87
(044) 531-97-92