Лікування еріктальної дисфункції

Лікування еректальної дисфункції «імпотенції»

Імпотенція (еректильна дисфункція)

Імпотенція, або еректильна дисфункція - це такий стан, при якому чоловік не може досягти ерекції або цієї ерекції недостатньо для здійснення статевого акту. Розладами ерекції страждають чоловіки різного віку, починаючи з підліткового. Навряд чи знайдеться дорослий чоловік, котрого хоч раз в житті не спіткала б сексуальна невдача.

Які бувають види порушень ерекції

Еректильну дисфункцію поділяють на первинну та вторинну, а також виділяють селективну імпотенцію. При первинній імпотенції чоловік ніколи не може досягти ерекції, а при вторинній це порушення буває періодичним, бувають моменти і повноцінної сексуальної активності. При селективній еректильній дисфункції чоловік за одних обставин досягає ерекції, але при інших - ні.

Які бувають причини порушень ерекції

Всі причини порушення ерекції поділяються на дві великі групи - органічні, коли є певне порушення в організмі, та психологічні, обумовлені лише особливостями психіки пацієнта. На практиці, переважає поєднання цих причин, коли на певне захворювання або відхилення, що призводить до порушення ерекції, накладаються психологічні моменти, що заважають надалі чоловікові повноцінно досягати ерекції. Всі органічні причини порушень ерекції поділяються на ендокринні, медикаментозні, місцеві, неврологічні та судинні.

Ендокринні причини. Якщо в організмі чоловіка виробляється недостатня кількість чоловічого статевого гормону (тестостерону), це може призвести до порушення ерекції. Одночасно можуть з'явитися такі симптоми, як зміна тембру голосу, припинення росту волосся на обличчі, відкладення жиру на грудях, стегнах, сідницях. Зазвичай, це важкі порушення гормональної сфери організму, при яких обов'язкова допомога ендокринолога.

В іншій ситуації, в гіпофізі (залоза в головному мозку) може з'явитися пухлина, що продукує гормон пролактин. При цьому жодних інших порушень в організмі, крім порушень ерекції, може не спостерігатися. Для діагностики цього захворювання, крім обстеження ендокринолога, необхідно виконати комп'ютерну томографію головного мозку. Лікування в цьому випадку зводиться до тривалого прийому лікарського препарату Бромкриптин.

Медикаментозні причини порушень ерекції. Деякі ліки при тривалому прийомі викликають розлади ерекції. Як правило, це пов'язано з блокуванням нервових закінчень, що забезпечують появу ерекції. Ерекція швидко відновлюється після припинення прийому препарату. Речовини, що викликають звикання (в першу чергу це відноситься до наркотиків), призводять до порушення ерекції опосередковано, в результаті загального впливу на організм та порушення з боку основних життєво важливих систем. У цьому випадку для відновлення ерекції необхідне не тільки припинення вживання препарату, але і курс лікування, який відновить всі порушені функції організму.

Речовини, що діють на ЦНС
Алкоголь
Аміназин
Амітриптилін
Арраметидин
Барбітурати
Галоперидол
Героїн
Гідроксизин
Глютетимід
Гуанетидін
Дебризоквін
Доксепін
Ізокарбоксазид
Іміпрамін
Каннабіс
Кокаїн
Мебаназин
Метадон
Морфій
Паргилін
Протриптилін
Солілітія
Тіорідазін
Транилципромін
Фенамін
Фенелзін
Феноксибензамін
Фторфеназін
Хломіпрамін
Антигіпертензивні речовини
Клофелін Клофібрат Метілдофа Резерпін
Речовини, що діють на синапси
Анаприлін Антихолінергічні препарати Фентоламін
Гормонально активні препарати
Антиандрогени Естрогени
Антигістамінні препарати
Димедрол Супрастин
Різне
Антипаркінсоничні засоби
Дігоксин
Індометацин
Спіронолактон
Тіазидні діуретикі
Циметидин

Місцеві фактори, що призводять до порушення ерекції, різні, але всі вони ведуть до розвитку склерозу кавернозної тканини статевого члена. У нормі, ця тканина нагадує губку з дрібними осередками. При ерекції кожна комірка (каверна) туго заповнюється кров'ю, статевий член збільшується в розмірах та стає твердим. При склерозі кавернозної тканини стінки осередків склеюються, та вони більш не можуть заповнюватися кров'ю.

Склероз кавернозної тканини настає в нормі у літніх чоловіків, у зв'язку з чим вони втрачають здатність до здійснення статевого акту. Прискорити розвиток склерозу кавернозної тканини можуть такі фактори, як:

  • травми статевого члена;
  • часте практикування затягнутих статевих актів, при яких чоловік, бажаючи доставити максимальне задоволення партнеру, довго затримує еякуляцію;
  • багаторазові ін'єкції в статевий член;
  • перенесений пріапізм (тривала спонтанна ерекція).

Неврологічні причини порушень ерекції. Порушення ерекції можуть розвинутися після травм головного чи спинного мозку, при хворобі Паркінсона, епілепсії, розсіяному склерозі, після перенесеної операції на малому тазі, травм малого тазу або промежини. Майже у всіх цих випадках прогноз для лікування захворювання несприятливий.

Судинні причини порушень ерекції. Найбільш поширена група причин. Під час ерекції відбувається значна зміна кровотоку в статевому члені - різко посилюється приплив крові по артеріях та практично блокується відтік крові по венах. Звідси виникають і дві групи судинних причин эректильних розладів - недостатній приплив крові по артеріях до статевого члену (артеріальна недостатність) та надмірний відтік крові при ерекції до вен (венозна недостатність).

Артеріальна недостатність статевого члена може розвинутися при ендартеріїті, атеросклерозі артерій, аневризмі аорти, травмі області малого тазу, промежини, переломах кісток тазу, інших захворюваннях артерій. Венозна недостатність статевого члена може з'явитися при захворюваннях вен, наприклад, при їх варикозному розширенні. Варто сказати, що причини судинних порушень статевого члена на сьогоднішній день вивчені недостатньо та встановити їх вдається далеко не завжди.

Особливо слід виділити такі захворювання, як цукровий діабет та гіпертонічна хвороба. При цих захворюваннях часто розвивається еректильна дисфункція, обумовлена відразу кількома причинами - судинними, неврологічними, місцевими, медикаментозними.

Психологічні причини еректильної дисфункції займають особливе місце в розвитку цього захворювання. Вони можуть самостійно спричинити порушення ерекції, але частіше психологічні фактори нашаровуються на органічну причину порушення ерекції, що значно ускладнює діагностику та лікування такого стану. Психологічні причини порушень ерекції можуть полягати у депресії, байдужості до партнера, жасі перед неможливістю виконати статевий акт, конфліктах між партнерами, невідповідності сексуальних звичок партнерів, сильному хвилюванні перед здійсненням статевого акту, втомі, поганому самопочутті та стані здоров'я чоловіка. На користь психологічних причин порушень ерекції говорять такі симптоми, як селективна ерекція, збереження спонтанних ерекцій, ерекції при мастурбації, нічні ерекції (коли чоловік відзначає ерекцію, прокидаючись вранці). Таким хворим необхідна допомога досвідченого сексолога або психотерапевта.

Що робить уролог, коли до нього звертається хворий з еректильною дисфункцією

Для діагностики виду порушень ерекції після огляду пацієнта проводяться загальні аналізи крові та сечі, визначається рівень статевих гормонів у крові. Потім проводяться спеціальні рентгенологічні та ультразвукові дослідження статевого члена. Також може проводитися дослідження з фармакологічним навантаженням, при якому в кавернозні тіла статевого члена тонкою голкою вводять препарати, що викликають ерекцію. В цілому обстеження хворих з еректильною дисфункцією тривале, але досить безболісне та легко переноситься пацієнтами.

Як лікується еректильна дисфункція

У принципі, всі методи, які сприяють поліпшенню та нормалізації всіх функцій організму, можна розглядати як методи лікування порушень ерекції. Застосовуються фізіотерапія, гіпербарична оксигенація, магніто- та лазеротерапія.

Однак, часто виникає ситуація, коли при всіх сучасних можливостях медицини, лікарі не в змозі вилікувати основне захворювання (розсіяний склероз, цукровий діабет). В цьому випадку, лікування буде направлене не на лікування хворого, а на усунення порушень ерекції як симптому захворювання (симптоматичне лікування). Для цього розроблено ряд спеціальних методів, які дозволяють хворому досягти ерекції, достатньої для здійснення статевого акту.

ЛОД-терапія (терапія локальним негативним тиском). Розроблені та випускаються спеціальні індивідуальні прилади для ЛОД-терапії. Сенс методу в тому, що хворий розміщує статевий член в спеціальному балоні де створюється негативний тиск. При цьому артерії статевого члена розширюються та досягається ерекція. Даною процедурою здійснюється «тренування» кавернозних тіл до розширення. Метод вирізняється простотою, низькою вартістю, абсолютною безпекою в застосуванні.

Інтракавернозне введення лікарських препаратів. Метод використовується з 1975 р. Полягає в тому, що хворому перед статевим актом роблять ін'єкцію лікарського препарату в кавернозне тіло статевого члена. У результаті досягається гарна та тривала ерекція. Підбір дози препарату повинен бути строго індивідуальним та призначатися урологом. Користуватися інтракавернозними ін'єкціями можна не частіше 1 рази на тиждень. До недоліків методу відносяться його незручність у застосуванні та відносно високий ризик розвитку ускладнень - пріапізму та хвороби Пейроні. Однак сучасні препарати для інтракавернозного введення дають відносно невисокий ризик розвитку ускладнень.

Інтрауретральне введення супозиторіїв. Метод полягає в тому, що перед статевим актом хворий за допомогою спеціального приладу вводить собі в сечівник дозу лікарського препарату. Після його введення ерекція досягається через 20 хвилин та триває мінімум 1 годину. До недоліків методу можна віднести його високу вартість (одна доза препарату "супрастаділ" коштує близько 40 американських доларів) та відносна незручність в застосуванні.

Медикаментозна терапія. Існує ряд препаратів, що підвищують загальний тонус організму, артеріальний тиск та покращують кровенаповнення статевого члена. До них відносяться екстракти та настоянки женьшеню, елеутерококу, левзеї, золотого кореня, заманихи, аралії, пантокрину. Доведено, що поліпшення артеріального кровотоку статевого члена відбувається при застосуванні препаратів йохімбіну, тентекса. Однак найбільш прогресивним у цьому відношенні препаратом є Віагра, що розширює артерії статевого члена та різко посилює кровоток у ньому. На жаль, медикаментозна терапія сьогодні може допомогти далеко не всім хворим еректильною дисфункцією (Віагра, наприклад, діє тільки у 75% чоловіків).

Судинні операції на статевому члені. Як вже було сказано, основна частина порушень ерекції пов'язана із судинними причинами та зміною кровотоку статевого члена. Тому одним з методів лікування порушень ерекції є оперативне збільшення кровотоку в артеріях статевого члена та усунення венозної недостатності. Розроблено велику кількість методик виконання таких операцій. При цьому слід зазначити, що жодна методика не гарантує 100% результату та обов'язкового відновлення ерекції. Ефективність різних методик у залежності від складності коливається від 20 до 80%. Це, серед іншого, пов'язане з ризиком пошкодження внутрішніх нервів статевого члена під час операції. Проте вже мільйони людей повернули собі нормальну здатність до здійснення статевого акту з допомогою реконструктивних операцій на судинах статевого члена.

Ендопротезування статевого члена. Цей спосіб відновлення ерекції є найбільш радикальним. Він полягає в тому, що кавернозні тіла статевого члена замінюються спеціальними протезами. Найпростіші моделі цих протезів являють собою еластичні стержні, які лише запобігають згинанню статевого члена в піхві під час статевого акту. Більш складні сучасні моделі являють собою насосні конструкції, балони яких імплантуються на місце кавернозних тіл, резервуар з рідиною розміщують в калитці, а насосний пристрій - в залонний простір. Перед здійсненням статевого акту хворий повинен накачати балони, що забезпечує практично ідеальну ерекцію, а після здійснення статевого акту - зменшити тиск. Загальними недоліками цих методів ендопротезування є їх висока вартість та ризик розвитку післяопераційних ускладнень, а недоліком насосного ендопротеза є можливість його пошкодження.

Як уникнути порушень ерекції

Наразі на це питання немає чіткої відповіді, тому доведеться обмежитися лише загальними рекомендаціями:

  • вести здоровий образ життя, правильно харчуватись, займатись спортом;
  • не зловживати палінням, алкоголем, не вживати наркотичні препарати;
  • не застосовувати медикаментозні засоби, що здатні викликати порушення ерекції, чи застосовувати їх тільки по призначенню лікаря, керуючись інструкцією по прийому;
  • вести регулярне статеве життя, без тривалого утримання та сексуальних надмірностей;
  • обов'язково проконсультуватись у уролога, якщо ви отримали травму області малого таза, промежини, якщо вас чекає операція на малому тазі, якщо ви хворієте цукровим діабетом чи гипертонічною хворобою.

Записаться на прием

Close

Записаться на прием